Хто має право забирати дитину з садка? Чи можуть батьки доручити це старшим дітям, і як у цьому випадку має діяти вихователь?
ХТО НЕСЕ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ДИТИНУ?
У Законі України «Про дошкільну освіту» вказано, що батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність перед суспільством і державою за розвиток, виховання і навчання дітей, а також збереження їх життя, здоров’я, людської гідності. А заклад дошкільної освіти створює безпечні та нешкідливі умови розвитку, виховання та навчання дітей, режим роботи, умови для фізичного розвитку та зміцнення здоров’я відповідно до санітарно-гігієнічних вимог та забезпечує їх дотримання.
ХТО МОЖЕ ЗАБИРАТИ ДИТИНУ З САДКА ТА ШКОЛИ, ОКРІМ БАТЬКІВ?
У Сімейному кодексі (ч.2 ст.151) йде мова про те, що батьки мають право залучати до виховання дитини інших осіб, передавати її на виховання фізичним та юридичним особам. Тому, за потреби, дитину з навчального закладу можуть забирати інші особи.
Згідно з ч.2 ст. 6 Сімейного кодексу:
– діти до 14 років вважаються малолітніми;
Чи має право педагог давати дитині ліки
Бувають ситуації, що батьки привели дитину у школу чи дитсадок та просять педагога дати дитині пігулку чи сироп. Чи має право педагог відмовити у такому проханні і чому?
ХТО НЕСЕ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ДИТИНУ?
У Законі України «Про дошкільну освіту» вказано, що батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність перед суспільством і державою за розвиток, виховання і навчання дітей, а також збереження їх життя, здоров’я, людської гідності. А заклад дошкільної освіти створює безпечні та нешкідливі умови розвитку, виховання та навчання дітей, режим роботи, умови для фізичного розвитку та зміцнення здоров’я відповідно до санітарно-гігієнічних вимог та забезпечує їх дотримання.
У Законі України «Про дошкільну освіту» вказано, що батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність перед суспільством і державою за розвиток, виховання і навчання дітей, а також збереження їх життя, здоров’я, людської гідності. А заклад дошкільної освіти створює безпечні та нешкідливі умови розвитку, виховання та навчання дітей, режим роботи, умови для фізичного розвитку та зміцнення здоров’я відповідно до санітарно-гігієнічних вимог та забезпечує їх дотримання.
Отже, відповідальність за безпеку дитини під час її перебування у навчальному закладі несе сам заклад.
ХТО МОЖЕ ЗАБИРАТИ ДИТИНУ З САДКА ТА ШКОЛИ, ОКРІМ БАТЬКІВ?
У Сімейному кодексі (ч.2 ст.151) йде мова про те, що батьки мають право залучати до виховання дитини інших осіб, передавати її на виховання фізичним та юридичним особам. Тому, за потреби, дитину з навчального закладу можуть забирати інші особи.
У Сімейному кодексі (ч.2 ст.151) йде мова про те, що батьки мають право залучати до виховання дитини інших осіб, передавати її на виховання фізичним та юридичним особам. Тому, за потреби, дитину з навчального закладу можуть забирати інші особи.
У цьому випадку батьки мають написати на ім’я завідувача відповідну заяву з переліком осіб, яким довірено забирати дитину з дошкільного навчального закладу. На підставі цієї заяви керівник навчального закладу дає згоду на те, щоб, окрім батьків, дитину з ДНЗ забирали інші особи.
ЧИ МОЖУТЬ ДИТИНУ ЗАБИРАТИ СТАРШІ БРАТ ЧИ СЕСТРА?
Згідно з ч.2 ст. 6 Сімейного кодексу:
– діти до 14 років вважаються малолітніми;
– діти від 14 до 18 років вважаються неповнолітніми та мають НЕПОВНУ цивільну дієздатність.
Цивільна дієздатність – це здатність особи своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов’язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання.
У вихованні своїх молодших сестер та братів мають право брати участь ТІЛЬКИ ПОВНОЛІТНІ ОСОБИ (ст. 259 Сімейного кодексу).
Отже, вихователь не має права відпустити дитину зі старшим братом чи сестрою, якщо вони неповнолітні. Забирати з дошкільного навчального закладу своїх братів та/або сестер має право лише особа, яка досягла повноліття.
Чи має право педагог давати дитині ліки
на прохання батьків?
Сильні та слабкі сторони кроксів:думка ортопедів
Фото: Depositphotos
Фото: Depositphotos
Авторські ігри і вправи по темі:
«Ігри з піском для розвитку математичних здібностей дитини»
Дидактичний вправа «ДОЙДИ ПО ДОРІЖЦІ».
Мета: учити орієнтуватися на площині; розвивати вміння дослухати до кінця завдання; розвивати дрібну моторику рук; вчити ставити завдання один одному.
Матеріал: пісочниця з піском, дрібні іграшки, маленькі предмети (гудзики, камінчики, кісточки).
Хід гри:
1 варіант.
На піску лежить сіточка, в ній в деяких квартирах стоять маленькі іграшки. Вихователь пропонує знайти потрібну іграшку (починаємо з першого нижнього квадрата) - п'ять кроків вгору, три кроки вправо і т.д. Так дитина доходить до іграшки, яку задумав дорослий. Далі дитина задумує і дає вказівки дорослого (іншій дитині).
2 варіант.
Одна дитина закриває очі, інший в якому-небудь квадраті в пісок зариває щось цікаве (ґудзик) і так само керує діями іншої дитини. Якщо завдання виконано правильно, дитина знайде в піску захований сюрприз.
Дидактичний вправа: «ДОРІЖКА З РАХУНКОВИХ ПАЛИЧОК».
Мета: учити орієнтуватися на площині; розвивати вміння дослухати до кінця завдання; розвивати дрібну моторику рук, шляхом взаємодії пальчиків з піском, рахунковими паличками і дрібними іграшками.
Матеріал: пісочниця з піском, лічильні палички, дрібні іграшки.
Хід гри:
Діти один одному вказують напрямок руху - 2 палички вгору, 3 вправо, 1 вниз, 1 вправо - тут живе котик; 2-вгору, 3 наліво, 3 вгору - тут живе вовк; 2 вгору, 2 праворуч, 1 вгору, 3 наліво, 1 наверх - тут живе білка. Починати рух завжди потрібно з зазначеного місця (початку шляху) - від камінчика.
Дидактичний вправа: «ВГАДАЙ, ДЕ ЗАХОВАНО?»
Мета: продовжувати вчити дітей орієнтуватися на площині, розвивати вміння бачити кути і середину пісочниці, повторювати назви геометричних фігур і їх колір.
Матеріал: дрібні іграшки, ґудзики, камінці, кольорові рамки.
Хід гри:
1 варіант. У дітей дрібні іграшки. Вихователь пропонує поставити свою іграшку на будь-який кут, середину або на будь-яку сторону пісочниці.
В: Маша, де стоїть твоя іграшка? (в середині)
В: слухай уважно, куди піде твій ведмедик - нижній правий кут. Поглянь очима, з ким він там зустрітися? (з левеням), молодець, покажи йому дорогу - дитина бере іграшку і «йде».
Вихователь пропонує дитині самому придумати, куди піде іграшка. Дорослий слідкує за мовленням дитини - відповідає повною відповіддю, правильно визначає місце іграшки.
2 варіант. У дітей різнокольорові гудзики або інші предмети, одна дитина закриває очі, інший ховає гудзик в піску. Коли дитина відкриває очі, йому кажуть: я сховав гудзик в квадрат у верхньому лівому кутку, вгадай, де заховано? Інший дитина шукає. Або вихователь каже: в правий нижній квадрат потрібно покласти всі трикутні гудзики. (Всі, у кого такі гудзики, кладуть їх у вказане місце). У нижній лівий кут - всі жовті гудзики, у верхній лівий кут - все з вушком, у верхній правий кут - всі маленькі. Далі вважаємо, в якому кутку, скільки ґудзиків, де або більше (менше).
ПІСОЧНИЙ ТЕЛЕГРАФ.
Мета: доставити дітям тактильне задоволення, навчати перекладу тактильних відчуттів в знаки.
Матеріал: пісочниця з піском.
Хід гри.
Діти шикуються в колону в потилицю один одному.
Дорослий, ведучий гри, «малює» пальцем на спині останнього дитини геометричну фігуру - пряму лінію, кут, коло, прямокутник, трикутник та ін. Той, хто отримав «повідомлення», повинен передати його наступному гравцеві точно таким же способом - намалювати фігуру пальцем на спині сусіда. Останній одержувач повідомлення відтворює форму паличкою на піску. Після цього він стає в кінець колони, і гра повторюється.
Дорослий, ведучий гри, «малює» пальцем на спині останнього дитини геометричну фігуру - пряму лінію, кут, коло, прямокутник, трикутник та ін. Той, хто отримав «повідомлення», повинен передати його наступному гравцеві точно таким же способом - намалювати фігуру пальцем на спині сусіда. Останній одержувач повідомлення відтворює форму паличкою на піску. Після цього він стає в кінець колони, і гра повторюється.
Можна поділити дітей на дві команди. Тоді дорослий посилає «повідомлення» то однієї, то іншої команди і стежить, щоб телеграми були передані без помилок. В цьому випадку гра набуває елементи змагання.
Коли діти освоять «читання» і «передачу по телеграфу» інформації про фігури, можна перейти до малювання цифр і букв. При цьому необов'язково, щоб діти вже знали всі букви. Достатньо, щоб вони вміли повторити за дорослим руху. Потім, коли знак з'явиться на піску, ведучий може повідомити назва літери.
Найскладнішим варіантом є варіант, коли в результаті передачі знаків повинно з'явитися ціле слово з трьох-чотирьох букв: мама, тато, цибулю, сук, кіт, сом, рот, корм і т.п.
Найскладнішим варіантом є варіант, коли в результаті передачі знаків повинно з'явитися ціле слово з трьох-чотирьох букв: мама, тато, цибулю, сук, кіт, сом, рот, корм і т.п.
Дидактичний вправа «ВЕСЕЛІ РОЗКОПКИ».
Мета: активізувати соціально - емоційний досвід дітей шляхом розширення їх уявлень про навколишній світ; розвиток тактильно - кинестетической чутливості і дрібної моторики рук.
Матеріал: пісочниця з піском, дрібні іграшки, кисті для розкопок, совочки.
Хід гри:
Вихователь заздалегідь ховає в піску потрібний матеріал - напівзруйнований замок з кубиків, тварин, цифри, геометричні фігури і т.д. діти відкопують, що заховано в піску. Копати треба дуже обережно, знімаючи пісок тонкими пластами, ні в якому разі не заглиблюючись, не викопуючи ями. Якщо лопатка наткнеться на якийсь предмет в піску, її потрібно терміново змінити на велику пензлик і далі працювати вже тільки пензликами, обережно звільняючи поверхні знахідки. У процесі гри діти отримують знання про навколишній світ, вчаться фантазувати і висувати свої гіпотези (якщо це замок, тварини, інопланетяни, яйця тощо), закріплюють знання про цифрах, буквах, рахунку предметів і т.д.
Дидактичний вправа «ВЕРТИКАЛЬ - ГОРИЗОНТАЛЬ».
Мета: вчити дітей орієнтуватися на площині, знаходити вертикаль, горизонталь і діагональ.
Матеріал: пісочниця з піском, дрібні предмети (камінці, пензлики) і маленькі іграшки.
Хід гри:
Для того щоб побачити горизонтальну лінію - зрушуємо пісок на нижню або верхню частину пісочниці. Якщо пісок нагорі - це земля і там живуть сухопутні тварини, ростуть дерева (всі ці іграшки ставимо в пісок), а на нижній частині пісочниці вийшло море, де живуть водоплавующие тварини, на дні можуть лежати камінчики, черепашки і трохи піску. Якщо пісок на нижній частині пісочниці - це теж земля, але верхня частина - це небо і ставимо туди іграшки, які можуть літати птахи, літаки тощо) В процесі гри закріплюємо знання дітей про місце перебування тварин - ліс, пустеля, джунглі; повторюємо назви тварин; вважаємо, порівнюємо кількість іграшок.
Для того, щоб побачити вертикальну лінію - кладемо на пісок дві долоньки. У двох долоньок буде 2 однакових будиночка і, щоб вони не сварилися, розділимо пісочницю навпіл. Ліва долоня вибирає іграшки для свого будиночка, а права - для свого. В інший раз, поставимо ялинки до верхнього борту пісочниці, а лялечку - до нижнього, і попросимо дитини побудувати доріжку в ліс так, щоб вийшла вертикальна лінія.
Діагональ можна побудувати з різного матеріалу - з одного куточка пісочниці в інший. Можна дати завдання дитині викласти доріжку з 7 червоних ґудзиків, 4 синіх, 5 великих, 8 круглих і т.д. так закріпимо назву кольору, форми і величини предметів.
В процесі такої гри розвиваємо мова, закріплюємо знання про навколишній світ, розвиваємо увагу і мислення.
Дидактичний вправа «ЗНАЙДИ ЦИФРУ».
Мета: розвиток дрібної моторики рук; розвиток уваги і терпіння; продовжувати ділити числа на парні і непарні.
Матеріал: пісочниця з піском, двосторонні цифри (сині - непарні, червоні - парні), дрібні іграшки.
Хід гри.
В піску закопані цифри. Дитина «запускає» в пісок руки і шукає цифру.
В: подивися, яка ця цифра? Перевір, чи правильно вона у тебе лежить?
(восп. стежить, щоб цифри лежали не в дзеркальному відображенні)
В: подивися, у тебе цифра синього (червоного) кольору. Це говорить про те, що цифра непарна (парна).
Вихователь на камушках пояснює, що значить парна або непарна цифра. Щоб добре запам'ятати цифру можна змалювати її пальцем навколо по піску, «пройти» навколо пальчиками або поруч викласти таку ж цифру кісточками, паличками і т.д.
Далі дитина шукає наступну цифру і знову пояснюється на дрібних предметах чіт і лишку. Коли дитина це запам'ятає, він просто говорить : « Це цифра 5, вона непарна, тому синього кольору».
Завдання можна ускладнити, якщо запропонувати викласти на піску більше або менше предметів, ніж знайдена цифра.
Щоб було цікаво, можна закопати в пісок і інші маленькі предмети, але треба знайти цифри.
Шукати можна руками або розкопуючи обережно совочком, пензлем.
Дидактична гра «ВІЗЕРУНОК У ГЕОМЕТРИЧНІЙ ФІГУРІ».
Мета: орієнтування на площині, розвивати вміння бачити кути і середину фігури, розвивати уяву та фантазію, вміння підбирати різний матеріал, розвиток дрібної моторики рук.
Матеріал: пісочниця, рамки геом. фігур, камінчики, гудзики, черепашки і т.д.
Хід гри:
Діти вибирають рамку геометричної фігури, природний або непридатний матеріал і складають візерунок на піску. При цьому повторюємо - де біля фігури кути і скільки їх, де сторони і скільки їх, де середина. Для того, щоб візерунок вийшов красивим, потрібно вважати і викладати однакову кількість предметів, наприклад по сторонах, однакові предмети за величиною по кутах, компонувати за кольором і т.д.
РІШЕННЯ ЛОГІЧНИХ ЗАВДАНЬ.
Мета: вчити дітей знаходити за описом місцезнаходження іграшки, повторювати назву кольору і геометричної фігури.
Матеріал: кольорові рамки з геометричних фігур, дрібні іграшки.
Хід гри;
Вихователь пропонує дітям вгадати, куди захована іграшка: не в жовтому квадраті, не в червоному, а між зеленим і червоним; не в першому, не в третьому, не в червоному і т.д.
Мишка їде не в перший і не в останньому вагоні.
Курча не у середньому і не в останньому вагоні.
У яких вагонах їдуть мишка і курча?
Курча не у середньому і не в останньому вагоні.
У яких вагонах їдуть мишка і курча?
Бабка сидить на квітці і не на листку.
Коник сидить не на грибку і не на квітці.
Сонечко сидить не на листку і не на грибку.
Коник сидить не на грибку і не на квітці.
Сонечко сидить не на листку і не на грибку.
Хто на чому сидить? (краще все намалювати)
У трьох тарілках лежать різні фрукти.
Банани лежать не в синій і не в помаранчевій тарілці.
Апельсини не в синій і в рожевій тарілці.
У якій тарілці лежать сливи?
Банани лежать не в синій і не в помаранчевій тарілці.
Апельсини не в синій і в рожевій тарілці.
У якій тарілці лежать сливи?
Дидактична гра «БУДИНОЧОК ДЛЯ ДРУЗІВ».
Мета: орієнтування на площині, вміння знайти або описати де живе звір, використовуючи в мові поняття поверх і квартира.
Матеріал: будиночок для гри в піску, дрібні іграшки.
Хід гри:
1 варіант. Вихователь пропонує дітям розмістити свої іграшки по квартирах в будиночку. У кожної іграшки свою адресу - у синьому квадраті жовтий круг, в коричневому квадраті жовтий прямокутник і т.д.
2 варіант. Вихователь говорить: 2 поверх, 3 квартира. Дитина знаходить цю квартиру і відповідає: моя адреса в жовтому квадраті зелений прямокутник.
3 варіант. Всі іграшки ставляться по квартирах. Вихователь говорить: той, хто живе в квартирі синій квадрат рожевий трикутник, йде гуляти. Дитина з цим адресою забирає іграшку.
Дидактичний вправа «ДОМАЛЮЙ ФІГУРУ».
Мета: закріплювати назви геометричних фігур; закріплювати назви кольору фігур; розвивати уяву дитини; розвивати дрібну моторику рук.
Матеріал: геометричні фігури - круг, квадрат, прямокутник, трикутник, овал, трапеція, різного кольору і різної величини.
Хід гри:
В: діти, подивіться, сьогодні я приготувала для вас «Чудесний мішечок», а в ньому....давайте подивимося, що там лежить?
Діти по одному запускають руку в мішок, дістають по одній геометричній фігурі і відповідають на питання:
- Що за геометрична фігура в тебе в руці?
- Якого кольору?
- Подивися, на які предмети у групі схожа ця фігура?
- Якщо з'єднати Евину і твою фігуру, що вийде?
У: давайте підійдемо до пісочниці. Я покладу на пісок квадрат і пальчиком або паличкою дорисую до нього трикутник - у мене вийшов будинок. Подумайте, що ви можете домалювати до вашій фігурі і намалюйте.
Діти виконують завдання, дістають іншу фігуру і малюють інший малюнок.
Далі, у самостійній грі, діти беруть геометричні фігури за своїм вибором.
Взято з: http://vihovateli.com.ua/cons/724-avtorskie-igry-i-uprazhneniya-po-teme-igry-s-peskom-dlya-razvitiya-matematicheskikh-sposobnostej-rebjonka.html
Поради психолога
«Рекомендації батькам, або як ходити в дитячий садок без нервування»
1. Будити дитину спокійно: прокинувшись, він повинен побачити вашу усмішку і почути ласкавий голос. Не підганяйте його зранку, не смикайте, не докоряйте за помилки і помилки, навіть якщо «вчора попереджали».
2. Не квапити - вміння розрахувати час - ваше завдання, якщо вам це погано вдається, то провини дитини в цьому немає.
3.. Не прощатися, попереджаючи і направляючи: «Дивись не балуйся, веди себе добре, і т. д.». Побажайте йому успіху, підбадьорте, знайдіть кілька ласкавих слів.
4 Зайвим буде попередити персонал дитячого садка про смаки малюка. Але робити це слід у його відсутність, коли він пішов в ігрову кімнату або зайнявся з іншими дітьми, так як подібні розмови ніби програмують дитину на вчинення відповідних дій: він стане лише сильніше вередувати і наполягати на відмові від їжі, пояснюючи це словами матері чи бабусі.
5. Не говорити гидоти. «Якщо ти будеш плакати, я за тобою взагалі не прийду», «Якщо ти будеш плакати, я зараз розвернуся і піду», «Що ти стоїш, як стовп», «Всі діти, як діти, а ось наша...».
6. Сцени, які діти влаштовують батькам, говорять про те, що малюки досить добре знають "слабкі" місця дорослих.
7. Перемогти "сцени" допоможуть "ритуали".
8. Не перекладати відповідальність.
Адаптація дитини до дитячого садочка.
Правила для батьків.
Дитина іде до дитячого садочка. Напевно, немає батьків, які б не хотіли, щоб цей етап пройшов легко, спокійно, щоб малюк з задоволенням і без криків відразу ж пішов до дитсадка. Але так буває досить рідко. Частіше діти перших кілька днів чи тижнів плачуть, не хочуть відпускати маму. І в цьому немає нічого незвичного. Для дитини початок відвідування садочка — це стрес. І наше з вами завдання пом’якшити його настільки, щоб він пройшов непомітно і без неприємних наслідків. Тому пропонуємо вам 14 правил для батьків, щоб адаптація дитини пройшла якомога легше і швидше.
- Віддавати дитину в дитячий садочок краще в теплу пору року, коли діти більшість часу проводять на прогулянці. Так дитині буде легше адаптуватися, оскільки ігри на свіжому повітрі, пісочниця — все дуже нагадує звичні умови її повсякденного життя.
- За тиждень-два привчити дитину до режиму, який встановлено в садочку і ввести в раціон дитини блюда, які готують в садочку. Таким чином на 2 стресових моменти стане менше. Дитина повинна звикнути прокидатися зранку (наприклад, о 7:00), спати вдень з 13:00, снідати і обідати приблизно в той же час, що і в садочку. Тоді їй буде легше звикати до умов садка.
- Навички самообслуговування. Навчіть малюка одягатися, роздягатися, їсти ложкою, відучіть від одноразових підгузків. Звичайно, якщо вам доводиться віддавати дитину в дитсадок в дуже ранньому віці, то ці навички можуть бути ще не сформовані на достатньому рівні. Головне, щоб дитина хотіла і пробувала самостійно одягатись чи їсти, а ткож вміла попросити про допомогу. Тоді вона комфортніше і впевненіше почуватиметься серед однолітків, серед яких знайдуться ті, що вміють робити це самостійно.
- Сформувати позитивну установку на садочок. Це дуже важливий пункт! Ніколи не лякайте дитину садочком. Такі фрази, як: “Заспокойся, бо відведу в садок”, “От підеш в садочок — побачиш!” здатні сформувати у дитини установку на те, що в садочку погано і його варто уникати всіма силами. Не використовуйте фрази, які містять негатив джля дитини (“А в садочку тобі доведеться таке їсти!”, “От підеш в садочок, а там мусово ділитися з дітками!”. Розповідайте дитині про садочок, гуляйте біля нього, спостерігайте за дітьми на майданчику в дитчяому садку, коментуючи все, що побачили.
- Не обманюйте дитину! Говоріть так, як є. Не варто дуже розхвалювати садочок, щоб потім у дитини не було розчарування. “Так, ти прийдеш в групу, а там багато діток. Спочатку ти нікого не знатимеш, але вихователька допоможе подружитись і вам буде весело!”. “Так, тобі доведеться бути в садочку без мами, я теж буду сумувати за тобою, але ввечері я обов’язково за тобою прийду!” — ось так краще розмовляти з дитиною.
- Навчіть дитину відпускати маму, гратися самій іграшками. Звичайно, не у всіх є така можливість, але добре, якщо у дитини є регулярний досвід того, що мама відлучається на декілька годин, а малюк тим часом залишається з татом, бабусею, нянею… Діти, які ніколи не розлучалися з мамою, так само, як і ті, у яких був невдалий досвід такого розлучення, можуть довше адаптовуватися до дитячого садочка.
- Навички спілкування. Покажіть дитині, як ділитися іграшками, як просити іграшку, як звертатися до дорослих. Ці навички пригодяться їй в групі дитсадка буквально з першого ж дня. Для підготовки дитини до дитсадка, відвідуйте групи раннього розвитку, хоча б для того, щоб дитина звикла до дитячого колективу, занять і необхідності слухати і чути дорослого.
- Спілкуйтеся з вихователями з повагою і доброзичливо. Дитина дуже уважно слідкує за вашими емоціями, реакціями, поведінкою. Таким чином, вона ставиться до інших людей так, як ви ставитесь до них, вона переймає ваше ставлення. Тому, прийшовши в дитячий садок вперше, дитина повинна відчути і зрозуміти, що вихователь — це “добра тьотя”, бо мама з нею привітна, спокійна і доброзичлива.
- Обов’язково прощайтесь, не тікайте, залишаючи дитину. Це стосується не тільки дитячого садка, але і будь-яких моментів розлучення. Дитині набагато легше зрозуміти, що мама іде і скоро повернеться, ніж збагнути, куди мама раптово поділася. В останньому випадку діти починають придумвати, що мама покинула їх і більше ніколи не повернеться. Тоді починаються сльози, переживання, істерики, небажання відпускати маму ні на секундочку.
- Не порушуйте звички на перших порах, навіть погані (смоктання пальця, соски і т.п.) Якщо ваш малюк смокче соску, палець чи має ще якусь звичку, не намагайтесь відучити від неї паралельно з вступом до днз. Так ви додаєте ще один стрес вашій дитині. Зачекайте поки дитина адаптується до садочка, тоді займіться звичками. Або ще краще, відучіть від звички заздалегідь, ще до початку відвідування дитсадка.
- Дитині більше уваги, тепла, ласки. Малюку, який почав ходити в дитсадок, приділяйте більше уваги, тепла, ласки, більше обіймайте, демонструйте свою любов, більше часу проводьте разом. Таким чином ви компенсуєте ту нестачу мами протягом дня і ще раз переконуєте, що мама продовжує любити, а не покидає в садочку, бо більше не любить.
- Якщо дитині важко розлучатися з мамою, нехай відводить до дитсадка тато, бабуся чи ще хтось. Хоча б на перших порах.
- Пам’ятайте, ДИТИНА ВІДЧУВАЄ ВАШУ ТРИВОГУ! Тому стояння під дверима групи і прислухання до того, що там відбувається, ходіння навколо садочка і “заглядання у вікна” ні до чого хорошого не приведе. Дитина, котра відчуває мамину тривогу чи страх, починає сама боятися і думати, що в садку з нею може трапитися щось неприємне. Для такої дитини період адаптації може не закінчуватися дуже довго — поки мама не заспокоїться і не відпустить свої переживання.
- Приймати почуття дитини. Виключити нотації, переконання… Якщо дитина плаче в садку, сумує за мамою, ніколи не заперечуйте її почуття, не немагайтесь зразу ж переконати, що ці почуття марні. Просто прийміть їх, покажіть, що ви розумієте, що це нормально так відчувати. Скажіть: “Так, я бачу, ти дуже сумував / сумувала!” “Тобі було страшно, сумно, печально…” Більш детально про відображення і прийняття дитячих почуттів можна прочитати в книзі Ю.Б. Гіппенрейтер “Общаться с ребенком. Как?”
Легкої вам адаптації
Чим шкідливий для дитини телевізор?
Соціологи запевнюють, що дошкільнята проводять перед екраном телевізора в середньому до 50 годин на тиждень. Лікарі стверджують, що допустима тривалість перегляду телепередач для дитини старшого дошкільного віку не повинна перевищувати 30 хвилин. Більш тривалий час, проведений перед телеекраном, викликає у більшості дітей негативні зміни у стані організму: гальмується розвиток лівої півкулі головного мозку, відповідальної, зокрема, за розвиток мовлення; порушується зір; розвивається хронічна перевтома.
Телепередачам слід протиставити рухливі ігри, спортивні вправи, корисну домашню роботу тощо.
Що робити, якщо дитина крадькома бере вдома гроші?
Відразу ж необхідно з’ясувати, для чого саме гроші знадобилися вашому маляті. Один з найбільш неприємних варіантів – це вимагання старших товаришів. Це слід суворо припинити одразу ж. причому необхідно зрозуміти, що дитині в такій ситуації самотужки ніяк не впоратися. Ваша дитина не повинна відчувати страху, тиску, не повинна бути жертвою. У цьому випадку не слід засуджувати її занадто суворо. Інший варіант – якщо дитина бере гроші, щоб купити на них щось своїм друзям: жувальну гумку, дрібні іграшки та інші «безцінні» речі. Як правило, це малюк робить задля того, щоб підвищити свій статус серед приятелів, завоювати довіру. Спробуйте пояснити, що друзі, яких можна заробити подарунками, – це не надійна компанія. Намагайтеся запропонувати маляті інші способи підвищення статусу – запросіть його друзів у гості, пограйтеся усією компанією.
Якщо вам так і не вдалося розкрити таємницю, навіщо маляті гроші, не слід «витягати» з нього правду будь – якими способами. Просто на майбутнє пам’ятайте, що вам потрібно мати дуже теплі, довірливі стосунки зі своєю дитиною. Тоді для вас не будуть загадкою таємні мотиви її поведінки. Вона поділиться з вами своїми проблемами, бажаннями, і ви зможете купити дитині саме ту іграшку, про яку вона давно мріяла, разом піти до магазину і витратити якусь невелику суму грошей, допомогти їй обрати подарунок для друга тощо.
Якщо випадки, коли дитина бере гроші або чужі речі, стали досить частими, потрібно звернутися до дитячого психолога.
Що означає кривляння дитини та як усунути цю звичку?
Якщо ваша дитина почала кривлятися і ви вирішили відлучити її від цієї поганої звички, пам’ятайте: найменш ефективним засобом боротьби з кривляннями є те, що батьки сварять малюка і розповідають, як негарно він поводиться.
Причиною дитячого кривляння найчастіше є дефіцит любові та турботи про неї. Дитина міркує приблизно так: «Коли я буду кривлятися і корчити гримаси, всі одразу на мене будуть дивитися». Така поведінка ніби сигналізує вам: «Приділи мені увагу! Побудь зі мною! Підтримай мене!». Тому батькам потрібно відкласти всі свої важливі справи та проводити з дитиною більше часу.
Можна вигадати та розповісти малюкові казкову історію про хлопчика або дівчинку, які увесь час кривлялися і через це втратили друзів. Ще краще показати дитині інші способи, за допомогою яких вона зможе привернути до себе увагу інших людей, наприклад: навчитися робити щось краще за інших. Для цього потрібно допомогти малюкові знайти заняття, яке було б для нього захопливим, корисним та цікавим. Якщо дитина почувається не впевнено в собі, намагаєтеся створити такі ситуації, у яких вона відчуватиме власні переваги та успіх.
Підготували вихователі групи Скрипка А. Г . та Деньщикова Т. В. за матеріалом
nadoest.com/
Немає коментарів:
Дописати коментар